-
1 record
I1. n1) запис, записування; письмова згадка, письмовий слід (чогось)record of a patient — мед. історія хвороби
2) реєстрація, облік3) pl документація; звітні матеріали (документи); дані4) протокол; стенограма; офіційний документon (upon, in) record — запротокольований, зареєстрований
5) pl юр. матеріали судової справи6) pl архівkeeper of the records — архіваріус, реєстратор
7) характеристика, репутація; факти (про когось)to have a good record — мати добру репутацію; прожити життя чесно
criminal record — а) юр. досьє злочинця; б) карне минуле; судимість
8) досягнення; результати діяльності9) спорт. рекордto beat (to break, to cut) the record — побити рекорд
10) звукозапис; запис (на магнітну стрічку тощо); фонограма; фотограма; кінограмаsound record — фонограма, звукова доріжка
11) грамофонна платівка (пластинка)12) амер перфорований нотний ролик (для механічного фортепіано)13) історична пам'ятка14) (the record) юр. суть справи15) юр., бібл. показання свідка; свідокto call to record — закликати у свідки; посилатися (на щось, на когось)
God is my record that... — бачить бог, що я...
16) поет. пам'ятьrecord adjustment — військ. пристрілка по реперу
record clerk (keeper) — а) діловод; реєстратор; б) архіваріус
record department (room) — мед. реєстратура
record material — військ. документація
R. Office — державний архів (Велика Британія)
record practice — військ. залікова стрільба
record range — військ. пристріляна дальність по реперу
record transfer — військ. перенесення вогню за позначками
off the record — не для преси; конфіденційний; що не підлягає розголошенню; неофіційний (про заяву тощо)
this is strictly off the record — хай це залишиться між нами; це суто конфіденційно
record of service — послужний список; проходження служби
to set the record straight — а) внести поправку до протоколу (документа); б) виправити чиюсь помилку
2. adjрекордний; небувалий, нечуванийIIv1) записувати; протоколювати; заносити до списку (реєстру, протоколу)to record a speech — записувати (стенографувати) промову
2) реєструвати, фіксувати; показувати (про прилад)3) записувати на плівку (платівку)4) записуватися (про звук)5) знімати, фотографувати6) увічнювати7) співати, заливатися (про птаха)8) свідчити* * *I ['rekxːd] n1) запис, записування; письмове згадування, письмовий слід ( чого-небудь)record of a patient — мeд. історія хвороби
2) реєстрація, облікrecord clerk, record keeper — реєстратор, діловод
record department, record room — мeд. реєстратура; pl документація; обліково-звітні документи; звітні матеріали; дані
abstract of record — виписка із запису /з протоколу/; record of evidence протокол допиту свідка
on /upon, in/ record — занесений до протоколу, запротокольований, зареєстрований; pl; юp. матеріали судової справи; pl архів
keeper of the records, record keeper — архіваріус, реєстратор
4) факти, дані ( про кого-небудь); характеристика, репутація; досягнення; результати діяльності5) cпopт. рекорд6) звукозапис; запис (звуку, зображення на плівку); фонограма; фотограма; кінограмаsound record — фонограма, звукова доріжка; діаграма ( самописа); грамофонна платівка; aмep. перфорований нотний ролик ( для механічного фортепіано)
7) ( історичний) пам'ятник (про статую, картину, манускрипт)8) ( the record) юp. суть справи9) юp., дiaл. показання свідків; свідок10) пoeт. пам'ятьon (the) record — офіційний; гласний, відкритий, несекретний; оголошений привселюдно; зроблений або призначений для преси ( про заяву)
II aoff the record — не для преси; конфіденційний, який не підлягає розголошенню (особл. у пресі); неофіційний ( про заяву)
рекордний; небувалий, нечуваний (перен.)III [ri'kxːd] v1) записувати, протоколювати; заносити до списку, до реєстру, до протоколу; реєструвати, фіксувати; показувати ( про прилад); записувати ( про реєструючий або самописний прилад)3) увічнювати4) співати, заливатися ( про птаха)5) icт. свідчити -
2 беспримерность
безприкладність, нечуваність.* * *безпри́кладність, -ності, нечу́ваність, небува́лість, -лості -
3 насилие
1) (действие) - см. Насилование;2) насильство, (пров. надсильство), насилля (- лля), силування (-ння), сила, ґвалт (-ту), (принуждение) примус (-су); (половое) ґвалтування (-ння), оконч. зґвалтування. [Ламання прав української нації було ґвалтом, насильством (Грінч.). В кожній країні буржуазія за допомогою релігії творить нечувані насильства над трудящими (Пр. Правда). Насилля людей над людьми (Франко.). Сі очі бачили скрізь лихо і насилля (Л. Укр.). Ті, з ким живемо з примусу і хто примусом накидає нам свої закони (Леонт.)]. Физическое -лие - фізичне насильство. Грабёж с -лием - грабіж з насильством. Путём -лия - насильством, силою, примусом, ґвалтом. [Це не доброю волею робилося, а насильством (Звин.). Розумом, а не ґвалтом мусимо ми лукавство переважати (Куліш)]. Производить, произвести -лие над кем, чем - робити, зробити, чинити, учиняти, учинити, зчиняти, зчинити насильство над ким, над чим; (половое) ґвалтувати, зґвалтувати, (о мног.) поґвалтувати кого.* * *1) наси́льство, наси́лля; ґвалт, -у2) ( половое) ґвалтування -
4 наслаждение
1) (действие по глаг. Наслаждать) тішення, усолоджування, оконч. натішення, усолодження кого, чого чим, о[на]солодження чого чим;2) (состояние по глаг. Наслаждаться) насолода, утіха з чого, ровкошування чим и з чого, кохання в чому, милування, любування чим, в чому и з чого, ласування з чого и чим. [Розкошування надбаним добром (Франко). Любування з ідеальної краси душевної (Грінч.). До ласування ти йому на стежці (Куліш)];3) (удовольствие) насолода, (редко осолода), утіха, розкіш (р. розкоши, мн. розкоші, -шів), (услады) солодощі (-щів и -щей). [Краще не прив'язуватися до втіхи, не робитися рабом насолоди (Крим.). Їхні губи вже кресали болючі іскри насолоди (В. Підмог.). Всяка праця дає людині велику осолоду й забуття (Крим.). Ваблять (морські царівни) до себе зеленуватими очима своїми, обіцяючи ще нечувані втіхи (Леонт.). Що за втіха - з тобою сидіти! що за втіха - на тебе глядіти! (Крим.). Естетична втіха (М. Зеров). Ти ще не розумієш, яка се розкіш - почуття своєї сили (Франко). Моє серце в цілім морі розкоши тонуло (Рудан.). Розкоші раю (Франко). Дай мені любощів, пахощів, чарів- солодощів (Франко)]. С -нием - залюбки, з утіхою, з насолодою, любо. [Залюбки згадував, що сьогодні піде додому, обмиється, відпочине й побуде в своїй сім'ї (Грінч.). Не дві ночі карі очі любо цілувала Шевч.). Невольники лежать, простягшись любо (Куліш)]. От -ния - з насолоди, з утіхи, з розкоши. Светские, мирские -ния - світові втіхи (розкоші). [Світових не відавши утіх (Грінч.). За світовими розкошами вганяли (Куліш)]. Чувственное -ние - почуттєва (змислова) насолода (втіха). Чувственные -ния - почуттєві (змислові) втіхи, (любовные) любощі (-щів и -щей), любування (-ння). Исполненный -ния - повний насолоди (угіхи), насолодний, розкішний. [В насолодній млості тіла й душі (В. Підмог.). В ім'я любви й годин її розкішних (Куліш)]. Доставлять, доставить -ние кому - давати, дати насолоду (втіху) кому, тішити, потішити кого. Испытывать, испытать -ние - зазнавати, зазнати насолоди (втіхи, розкоши); срв. Наслаждаться. Находить -ние в чём, с -нием предаваться чему - кохатися в чому, милуватися в чому и чим, тішитися чим и з чого.* * *насоло́да, уті́ха; ( роскошество) розкошува́ння; ( сладость) со́лодощі, -щів, усоло́да -
5 небывалость
небувалість, (неслыханность) нечуваність (-ости).* * *небува́лість, -лості -
6 необыкновенность
незвичайність, надзвичайність, незвичність, видатність, неординарність, непересічність, надприродність, нечуваність, дивність, химерність (- ности); срв. Необыкновенный. -ность этого явления бросается в глаза - незвичайність (надприродність, дивність) цього явища впадає в очі.* * *незвича́йність, -ності; надзвича́йність -
7 необычность
1) незвичайність, незвичність, нечуваність, дивність; срв. Необыкновенность;2) незвиклість, незвичність, непризвичаєність;3) незвичність, незвичайність;4) незвичайність, екстравагантність, ексцентричність, неподобність (-ости). Срв. Необычный.* * *незвича́йність, -ності; незви́чність -
8 необычный
1) незвичайний, незвичний, нечуваний, дивний; срв. Необыкновенный. -ное веселье, -ный разгул - нечувані веселощі, нечувана гульня. -ной формы дерево - дивної форми дерево;2) к чему (ненавыкший, стар.) - незвиклий, незвичний, непризвичаєний до чого. [Ще незвиклий до нового (Київщ.)]. Он ещё к этому делу -чен - він до цієї роботи (справи, до цього діла) ще незвичний (не звик, не призвичаївся, не наломився);3) незвичний, незвичайний; срв. Непривычный 1. [Що за незвичайні гості? (Франко). Діти, здивовані незвичайною обстановою, шепталися поміж себе (Коцюб.)]. В -ный час, в -ную пору - у незвичну годину, у незвичну пору, незвичної пори, незвичної доби;4) незвичайний, екстравагантний, ексцентричний, надто вільний, неподобний. -ное поведение - незвичне поводження, надто вільна (ексцентрична) поведінка.* * *незвича́йний; ( непривычный) незви́чний -
9 неподражаемость
ненаслідовність; невідтворенність; незрівнянність; нечуваність; недосяжність (-ности); срв. Неподражаемый.* * *незрівня́нність, -ності -
10 Неслыханность
1) (качество) нечуваність (-ности);2) (неслыханное дело) нечувана річ (р. речи).
См. также в других словарях:
нечуван — прил. нов, рядък, невиждан, неизвестен, чуден, странен, необикновен, необичаен, особен, небивал, оригинален, нечут прил. възмутителен, позорен, срамен, скандален, безобразен, безбожен прил. безпрецедентен, безпримерен, несравним … Български синонимен речник
нечуваність — ності, ж. Абстр. ім. до нечуваний … Український тлумачний словник
нечуваність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
безбожен — прил. възмутителен, позорен, срамен, скандален, безобразен, нечуван прил. нерелигиозен, невярващ, безверен … Български синонимен речник
безобразен — прил. безформен, неправилен, нестроен, недодялан, грозен, уродлив, на нищо не прилича, отвратителен прил. безсрамен, безочлив, възмутителен, нахален прил. нереден прил. позорен, срамен, скандален, безбожен, нечуван прил. безчестен прил … Български синонимен речник
безподобен — прил. особен, несравним, един, единствен, оригинален, сам, различен, безпримерен, небивал, невиждан, нечуван, неподражаем, рядък прил. неокачествим, непристоен, недостоен, срамен, скандален прил. нямащ равен на себе си, безпрецедентен … Български синонимен речник
безпрецедентен — прил. безпримерен, безподобен, особен, пръв, единствен, небивал, невиждан, нечуван, рядък, неокачествим, несравним, изключителен прил. нямащ равен на себе си … Български синонимен речник
безпримерен — прил. безподобен, особен, пръв, единствен, небивал, невиждан, нечуван, рядък, неокачествим, несравним, изключителен, безпрецедентен … Български синонимен речник
възмутителен — прил. възмутим, гнусен, отвратителен, неприятен, противен, непоносим, нетърпим, омразен, досаден, презрителен, неодобрителен, скандален, срамен, долен, позорен, безчестен, нечестен прил. груб, очебиен, очевиден, крещящ, флагрантен прил.… … Български синонимен речник
небивал — прил. необикновен, рядък, нов, невиждан, несрещан, незапомнен, невероятен, нечуван, чудноват, несъществуващ, лъжлив прил. въображаем, измислен, фантастичен, изключителен прил. нямащ равен на себе си, несравним, безпрецедентен, безподобен … Български синонимен речник
невиждан — прил. невъобразим прил. непознат прил. нечуван, безпрецедентен, безпримерен, несравним … Български синонимен речник